- вирізьбити
- —————————————————————————————ви́різьбитидієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
вирізьбити — див. вирізьблювати … Український тлумачний словник
вирізьблений — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вирізьбити. || ви/різьблено, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
вирізьблювати — юю, юєш, недок., ви/різьбити, блю, биш; мн. ви/різьблять; док., перех. 1) Чим небудь гострим, ріжучим робити візерунки, написи і т. ін. 2) Робити, виготовляти що небудь, висікаючи, вирізуючи з каменю, дерева і т. ін … Український тлумачний словник
різьбити — (наносити на щось малюнок, візерунок різцем; створювати різцем скульптурне зображення), вирізьблювати, вирізьбити, вирізати, вирізувати, вирізати; карбувати, викарбовувати, викарбувати (на поверхні твердого матеріялу); мережа[и]ти, вимережувати,… … Словник синонімів української мови
різьбити — блю/, би/ш; мн. різьбля/ть; недок., перех. і без додатка. 1) Наносити малюнок, візерунок різцем на який небудь твердий матеріал; прикрашати щось різьбленням. 2) Вирізуючи, ріжучи, створювати скульптурне зображення з якого небудь, перев. твердого … Український тлумачний словник
різьблення — я, с. 1) Дія за знач. різьбити. 2) Мистецтво вирізування малюнка, візерунка на якому небудь твердому матеріалі; різьба (у 1 знач.). •• Худо/жнє рі/зьблення вид декоративно ужиткового мистецтва; оздоблення виробів з дерева, кості, каменю та ін.… … Український тлумачний словник